Теплом у небо

Українські тепломережі гріють не вдома, а повітря. Експерти з енергозбереження досліджували вулиці на спеціальних пристроях – тепловізорах. І самі в розпачі – майже сорок відсотків тепла йде на обігрів асфальту. Власники тепломереж це заперечують. Олександр Піддубний їх вислухав.
-Тепломережі справні, а тепловтрати – в нормі. Так запевняють вітчизняні енергетики.
Юрій Гладишев, головний інженер ПАТ «Київенерго»:
У нас втрати десь, якщо не помиляюся, в цьому році 17,2 відсотків. Десь 17,2 відсотків – це від кількості теплової енергії, що транспортується споживачам.
На вулиці 23 морозу, а люк аж пече! Його температура – плюс сімдесят чотири. Святослав Павлюк, експерт з енергозбереження: Фактично, на них можна спробувати зварити яйце, принаймні бездомні точно не залишаться голодними, і точно не будуть мерзнути. А ось так світиться дорога. При мінус 23-х, тепломережа прогріла асфальт майже до нуля. Ось це – фотографія надземних тепломереж. Місцями труба розпечена до плюс 65-ти. А про цей кран можна обпектися. Він розпалився до 94-х. Експерт з енергозбереження Святослав Павлюк може похвалитися цілим підбіркою фотографій, де тепловики гріють повітря. Святослав Павлюк, експерт з енергозбереження:
На вході в будинок ми отримуємо фактично 51% тепла, від спаленого в котельні газу. Плюс на додаток до будинках з того, що ми міряли разом з хорошими польськими фахівцями, котрі відповідають своєю кишенею за достовірність даних, в українських общественных будівлях, дитсадках і школах втрачається до 75-77% тепла, котре можна не витрачати. Микола Азаров, прем'єр-міністр України, 7 вересня 2011 року:
Ми просимо наших громадян робити все, що від них залежить для економії енергоресурсів. Тому що в умовах виритої для всього суспільства газової ями, кабального газового контракту – зачинене вікно, утеплені двері і ощадливе використання газової плити – це питання патріотизму і виживання. Такий рецепт чиновники пропонували українцям ще восени. Але нові склопакети – не панацея. Олександр Ніколаєнко, експерт з енергозбереження:
У будівлях втрати є найбільшими – понад 40% від первинної енергії. Ось будинок, побудований ще в радянські часи. Якщо подивитися на нього через тепловізор, видно, що металопластикові вікна, як і стіни, тепло не тримають. Зовнішня температура цієї панелі – 12 градусів тепла. Щоб розігнати таку коробку треба спалити не один кубометр газу. А коли градус піднімається, люди починають відкривати вікна для провітрювання і випускати оплачене тепло. Експерти, спираючись на зарубіжний досвід, радять кардинально міняти ситуацію – утеплювати не фрагменти, а цілі будинки. Але для цього в бюджеті грошей немає. Потрібен інвестор. Чиновники про таке тільки сіли думати – ось у цьому будинку. Це Міністерство житлово-комунального господарства. На тепловізорі будівля ось так. Воно щедро гріє вулицю через відкриті кватирки. Ольга Маштакова, прес-секретар Мінрегіонбуду та ЖКГ:
Мають відповідно бути відкриті кватирки для того, щоб приміщення провітрювалося. А чому не можна терморегулятори поставити, знову ж таки?
Терморегулятор – це кошти. Згідно діючих постанов Кабінету міністрів, не можна витрачати: на поточні ремонті, на капітальні ремонті, тому що зараз іде економія бюджетних ресурсів. Поки чиновники гріються під відкритими кватирками, українці продовжують платити з власної кишені, обігріваючи атмосферу.